Інструкція з охорони праці про заходи пожежної безпеки на об’єктах

ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ №
ПРО ЗАХОДИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ НА ОБ’ЄКТАХ
м. _____________________
20________ р.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Усі виробничі об’єкти повинні бути забезпечені пожежним інвентарем і устаткуванням, згідно затвердженого переліку.

1.2. Весь персонал виробничих об’єктів зобов’язаний знати розташування засобів пожежегасіння і вміти користатися ними при виникненні пожежі, у тому числі: вогнегасниками всіх типів, пожежними кранами з брандспойтами, азбестовою полотниною, піском, а також засобами автоматичного пожежегасіння.

1.3. На усіх виробничих об’єктах повинні бути створені добровільні пожежні дружини (ДПД) з бойовими розрахунками.

1.4. Весь персонал виробничих об’єктів, незалежно від місця роботи, при виявленні пожежі в цеху або на суміжній території зобов’язаний негайно:
– сповістити про це телефоном майстру, інженеру зміни, диспетчеру;
– повідомити в пожежну команду за телефоном 01 чи пожежним оповіщувачем;
– прийняти особисто необхідні заходи для ліквідації пожежі.

1.5. Забороняється захаращувати проїзди, місця переходів, виходів і доступи до первинних засобів пожежегасіння. Користуватися пожежним інвентарем для господарських потреб і з іншою метою забороняється.

1.6. Забороняється зберігати у виробничому приміщенні легкозаймисті і пальні рідини, лаки, фарби і розчинники.

1.7. Мастильні, обтиральні матеріали повинні зберігатися в спеціально відведених місцях у металевих шухлядах із кришками.

1.8. Забороняється зберігати і класти на парові лінії й інші пальні комунікації дрантя, папір і ін. пальні матеріали.

1.9. Паління на виробничих об’єктах дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних металевою урною з водою.

1.10. Освітлення, електроустаткування і пускова апаратура у вибухонебезпечних цехах повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

1.11. У вибухонебезпечних приміщеннях резервним висвітленням є вибухонебезпечні акумуляторні світильники.

1.12. Забороняється під час грози скидати в атмосферу газ через свічі.

1.13. При загорянні газу на апаратах чи газопроводах, необхідно закрити місце горіння мокрою азбестовою полотниною і включити автоматичне пінне, вуглекислотне й ін. пожежегасіння. При відсутності автоматичного пожежегасіння застосовувати ручні вуглекислотні чи порошкові вогнегасники.

1.14. При виконанні вимог даної інструкції, правил і норм з пожежної безпеки, що могло призвести чи спричинити пожежу, нещасний випадок або аварію, винні несуть відповідальність у дисциплінарному чи судовому порядку, в залежності від характеру наслідків.

2 КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПО СТУПЕНЯМ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Усі виробництва за пожежною небезпекою підрозділені на категорії А, Б, В, Г, Д, Е.
А – рідина, газ з температурою спалаху пари до 28°С;
Б – рідина, газ з температурою спалаху вище 28°С до 61°С ;
В – рідина, газ з температурою спалаху вище 61°С;
Г – неспалені речовини у гарячому стані;
Д – неспалені речовини в холодному стані;
Е – неспалені гази, що вибухають без подальшого горіння.

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ

Кожна особа, яка працює в цеху або на території, що прилягає до цеху, повинна пройти інструктаж з правил пожежної безпеки і за правилами поводження при пожежній тривозі.

4. РОБІТНИК ПОВИНЕН ЗНАТИ:

– особливо пожежонебезпечні ділянки, а також спеціальні місця для паління. Курити на території й у цеху строго ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ;

– місця розташування пожежної сигналізації та правила користування нею (телефон, ел. оповіщувачі, сигналізація тощо);

– місце, де знаходяться первинні засоби пожежегасіння (внутрішні крани, шухляди з піском і лопатами, вогнегасники, азбестова полотнина тощо);

– правила користування засобами пожежогасіння й інвентарем у кожному конкретному випадку (загоряння олії, гасу, дерева, папера, електропроводки тощо).

Особи, які відповідають за пожежну безпеку, повинні:
– здійснювати постійне спостереження за виконанням протипожежного режиму в цеху чи на території об’єкту;
– знати властивості матеріалів і сировини, що застосовується, ступінь небезпеки і вибухонебезпечності ділянок виробництва;
– знати засоби пожежогасіння та місцезнаходження вогнегасних засобів.
При прийманні чи здаванні зміни перевіряти наявність і справність первинних засобів пожежогасіння, а у випадку виявлення несправності чи їх відсутності, сповіщати про це відповідальній особі за пожежну безпеку.
Забезпечувати виконання попереджувальних протипожежних заходів, вчасно повідомляти про пожежу й організовувати до прибуття пожежної команди гасіння пожежі силами особового складу добровільних пожежних дружин і інших робітників.

5. МОЖЛИВІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

5.1. Кожен працюючий повинний знати, що найчастіше загоряння чи вибух відбуваються від недотримання правил експлуатації та ремонту обладнання.

5.2. Слід знати, що пожежа може відбутися:
5.2.1. Від несправності електропроводки, від коротких замикань, поганого контакту, від несправності запобіжника, від перевантаження електродвигуна і т.д.
5.2.2. Від недотримання правил протипожежної безпеки при виконанні ремонтних робіт.
5.2.3. Від вибуху вибухонебезпечних газів або пари з повітрям.
5.2.4. Від самозагоряння промасленого дрантя.
5.2.5. Від іскри при ударі сталевим інструментом.
5.2.6. Від недотримання правил збереження пальних матеріалів.
5.2.7. Від заряду статичної електрики при пересуванні трубопроводами рідин і газів.
5.2.8. Від диверсійного акту.
6. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ РЕЖИМ У ЦЕХУ
6.1. На території цеху основних і допоміжних приміщень куріння дозволяється лише в спеціально відведених місцях.

6.2. Територія цеху повинна утримуватися в чистоті, не допускається захаращення проходів, проїздів і виходів з цеху. У зимовий час дороги повинні бути очищеними від снігу.

6.3. Для тимчасового збереження виробничих відходів повинні бути встановлені спеціальні ємності або шухляди, які повинні періодично очищуватись.

6.4. Силова й освітлювальна електропроводки повинні відповідати вимогам існуючих правил електричних установок.

6.5. Регулярно очищати від пилу обладнання газопроводів, водопроводів, освітлювальних приладів і електрозборок.

6.6. Засоби вогнегасіння (вогнегасники) повинні регулярно перевірятись і мати маркування з вказанням терміну їх придатності.

7. НЕБЕЗПЕКА ПРИ КОРИСТУВАННІ ВІДКРИТИМ ВОГНЕМ

7.1. Через те, що трубопроводи заповнені газом, конденсатом, користування відкритим вогнем у приміщенні і на території являє собою небезпеку в пожежному відношенні. Тому при виконанні вогневих робіт необхідно дотримуватись правил, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

7.2. Усі ремонтно-монтажні роботи із застосуванням відкритого вогню проводяться тільки з дозволу начальника ЛЕС, КС, АТГ. Письмовий дозвіл на проведення робіт повинен знаходитись у виконавців робіт протягом усієї роботи.

7.3. Місця, де виконуються зварювання й установка зварювальних агрегатів, повинні бути очищені від матеріалів у радіусі 5м.

8. ПОВЕДІНКА ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖІ

8.1. При виникненні пожежі робітник повинен негайно вжити наступних заходів:
8.1.2. Припинити всі роботи, не пов’язані з ліквідацією аварії.
8.1.3. Зупинити насоси на яких виникла пожежа.
8.1.4. Вивести з приміщення робітників, не зайнятих аварійними роботами.
8.1.5. Викликати пожежну команду за телефоном.
8.1.6. Виконувати роботи щодо ліквідації пожежі із застосуванням захисних засобів.

8.2. По приїзді підрозділу воєнізованої пожежної команди до місця пожежі, робітник інформує підрозділ ВПК:
8.2.1. Про місце, розмір і характер пожежі.
8.2.2. Про заходи безпеки при роботах з ліквідації пожежі.
8.2.3. Про вжиті заходи з ліквідації пожежі.
8.2.4. Про види допомоги, яка потребується від підрозділу ВПК.

9. ЧЛЕНИ ДПД ПОВИННІ:

– знати, дотримуватись і вимагати від інших дотримання протипожежного режиму в цеху і на робочому місці;

– знати свої обов’язки за табелем бойового розрахунку і, у випадку пожежі, брати активну участь у його гасінні;

– стежити за готовністю до дії засобів пожежогасіння, про усі виявлені несправності доповідати начальнику дружини, при можливості самому усувати ці несправності;

– виконувати розпорядження начальника дружини і підвищувати свої пожежо-технічні знання.

10. ВИКОРИСТАННЯ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ТА ВНУТРІШНЬОГО ПРОТИПОЖЕЖНОГО ВОДОГОНУ (ПОЖЕЖНИХ КРАНІВ)

Для гасіння пожежі використовуються первинні засоби пожежогасіння та внутрішні пожежні крани водогону, які розташовані в адмінбудинку.
До первинних засобів пожежогасіння відносяться вогнегасники. За видом вогнегасної речовини вогнегасники розподіляються на вуглекислотні і порошкові.

Загальні відомості про будову та принцип роботи вогнегасників:
Загальний принцип роботи вогнегасників полягає в утворенні надлишкового тиску в корпусі, під дією якого речовина подається на місце пожежі.

Вибір типу та виду вогнегасників в залежності від фізико-хімічних властивостей горючих речовин:
Успішне гасіння пожеж пов’язане з правильним вибором типу й виду вогнегасника.
Класифікація пожеж дозволяє обрати необхідний вогнегасник, бо в клас об’єднано пожежі, які пов’язані з горінням речовин, що мають подібні характеристики. Для успішної боротьби з пожежами та з метою запобігання використання непризначеного, або неефективного для гасіння того чи іншого класу пожежі вогнегасника необхідно знати ці класи, їх символи вказані на корпусах вогнегасників.

Класи пожеж:

Позначення класу пожежі

Характеристика класу

Позначення підкласу

Характеристика підкласу

A

Горіння твердих речовин

А1

Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (деревина, папір, солома, вугілля, текстильні вироби)

А2

Горіння твердих речовин, що не супроводжується тлінням (пластмаси)

B

Горіння рідких речовин

B1

Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (бензин, ефір, нафтове паливо), а також зріджених твердих речовин (парафін).

B2

Горіння рідких речовин, що розчиняються у воді (спирти, метанол, гліцерин)

C

Горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан)

D

Горіння металів

D1

Горіння легких металів, за винятком лужних (алюміній, магній, та інші сплави)

D2

Горіння лужних та інших подібних металів (натрій, калій)

D3

Горіння металомістких сполук (металоорганічні сполуки, гідриди металів)

На корпусі вогнегасника розміщена інформація про клас пожежі, для гасіння якої може бути використаний той чи інший вогнегасник.
Символи, які позначають класи пожеж, для яких не призначений той чи інший вогнегасник, позначені червоною діагональною смугою, проведеною з лівого верхнього кута до нижнього правого.
Маркування вміщає інформацію про діапазон температур експлуатації та різні попередження, наприклад: “Не використовувати для гасіння електроустановок під напругою”. Інша частина маркування вміщує відомості про термін перезарядки, масу вогнегасника, вид робочого газу та ін. Для кожного типу вогнегасника встановлюється термін перезарядки та перелік необхідних перевірок, про що наведено у паспорті на вогнегасник.

Порошкові вогнегасники: використовуються для гасіння пожеж класів “А” (крім вогнегасника з порошком ПСБ-3), “В” і “С”.
а) При гасінні пожежі класу “А” вогнегасний порошок необхідно подавати до осередку пожежі, переміщуючи струмінь з боку в бік з метою збиття полум’я. Після того, як полум’я збито, треба наблизитись і покрити усю поверхню речовини, що горить і особливо окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається переривчатими порціями.
б) Під час гасіння пожежі класу “В” струмінь порошку спочатку подають на найближчий край, переміщуючи насадок з боку в бік для покриття пожежі по усій ширині. Подачу порошку слід робити безперервно при повністю відкритому клапані, переміщуючись уперед і не залишаючи позаду й з боків непогашені ділянки, намагаючись постійно підтримувати у зоні горіння порошкову хмару.
в) Під час гасіння пожежі класу “С” струмінь вогнегасного порошку необхідно спрямувати в струмінь газу майже паралельно газовому потоку.
г) Під час гасіння електроустановок струмінь вогнегасного порошку слід спрямовувати безпосередньо у джерело полум’я.
З метою недопущення електротравматизму при застосуванні порошкових вогнегасників необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки, а саме:
– відстань від краю насадки вогнегасника до струмопровідних частин електроустановок повинна бути не менше 1,0 метра;
– застосовувати вогнегасники для електроустановок, які знаходяться під напругою тільки до 1000В.

Вуглекислотні вогнегасники: застосовуються для гасіння пожеж класу “В” і електроустановок. Під час гасіння пожеж класу “В” розтруб має бути спрямований в осередок вогнища пожежі, що знаходяться найближче до оператора. Під час гасіння потрібно виконувати рухи розтрубом з боку в бік, просуваючись уперед.
При гасінні електроустановок тактика аналогічна до користування порошковими вогнегасниками.
З метою недопущення електротравматизму при застосуванні вуглекислотних вогнегасників необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки, а саме:
– відстань від краю розтрубу вогнегасника до струмопровідних частин електроустановок повинна бути не менше 1,0 метра;
– застосовувати вогнегасники для електроустановок, що знаходяться під напругою до 10000 В;
– після приведення в дію вогнегасника не торкатися незахищеними частинами тіла його розтрубу (температура на зовнішній поверхні розтрубу – 70°С, що приведе до обмороження).
У цехах застосовуються вогнегасники ОУ-2 (вогнегасник вуглекислотний ємністю 2 л).
Вуглекислотний вогнегасник ОУ-2 являє собою сталевий балон ємністю 2 л, у горловину якого на конусному різьбленні увернутий вентиль з латуні із сифонною трубкою і запобіжним пристроєм. У корпусі вентиля з двох сторін маються штуцера, один із яких призначений для установки запобіжника, а інший для приєднання розтруба снігоутворювача.
Запобіжний пристрій складається з мембрани, прокладки і корпуси запобіжника. Вуглекислота в балоні вогнегасника знаходиться під тиском 170 атм., тому вентиль піддається гідравлічному іспиту в 225 атм. Вогнегасник пломбується двома пломбами – одна встановлюється на маховику, а інша – на запобіжнику.
Вага заряду вогнегасника ОУ-2 дорівнює 1,5 кг. Кожен вогнегасник має паспорт. Вуглекислотні вогнегасники повинні перевірятися не рідше 1 разу на три місяця і перезаряджатися, якщо вага вуглекислоти складає 1,25 кг.

Експлуатація вуглекислотних вогнегасників
Вогнегасник працює короткочасно, тому при користуванні їм для гасіння пожеж необхідно діяти швидко і рішуче в такому порядку:
а) узяти вогнегасник лівою рукою за ручку і швидко вийняти з підвіски;
б) повернути розтруб убік палаючого предмета правою рукою, повернути маховичок вентиля проти годинної стрілки до упору;
в) розтруб вогнегасника направити на вогнище. Рідкі палаючі речовини (спирт, ацетон, мінеральна олія) слід гасити, починаючи з краю вогню, прагнучи перекрити струменем вуглекислоти всю поверхню палаючої рідини. Струмінь вуглекислоти до рідких палаючих речовинам, що можуть бути розбризкані, слід підводити з нахилом до палаючої поверхні. При користуванні вогнегасником не слід нахиляти балон у горизонтальне положення, тому що в цьому випадку порушується нормальна робота вогнегасника, газ виходить з нього через розтруб, не роблячи тиску на масу рідкої вуглекислоти. Тоді ні снігоутворення, ні охолодження палаючої речовини не відбудеться. Необхідно пам’ятати, що вуглекислий газ ускладнює подих, а при влученні в організм у великих концентраціях викликає ядуху з утратою свідомості.
Після застосування вуглекислотних вогнегасників у закритих приміщеннях останнє необхідно провітрити. При нормальних температурах і тиску обсяг вуглекислотного газу в 400-500 разів більше обсягу рідкої вуглекислоти. Температура в приміщенні, де зберігаються вогнегасники, не повинний перевищувати +30°С.

При застосуванні усіх типів вогнегасників необхідно дотримуватись наступних загальних правил безпеки:
– не проходити повз пожежу в пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати для вас пасткою;
– гасіння здійснювати з навітряного боку;
– у разі невдалого гасіння відразу ж залишити приміщення і очікувати на допомогу. Ваше знання обставин допоможе тим, хто прийде на допомогу;
– під час гасіння одночасно кількома вогнегасниками не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованими назустріч один одному. Після закінчення гасіння відходити необхідно обличчям до вогнища;
– при наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.
Однією з умов успішного використання вогнегасників є виконання правил розміщення вогнегасників на об’єкті.
Вогнегасники мають розміщуватись з урахуванням зручності обслуговування, нагляду, користування, а також досягнення умов найкращої видимості з різних точок зору. Тому в адмінбудинках вони розташовуються на висоті не більше 1,5 м., від рівня підлоги у легкодоступних та помітних місцях, а саме: в коридорах біля сходових кліток, в шафах пожежних кранів (“ПК”), розташованих на кожному поверсі біля сходових кліток (на дверцях пожежних кранів є відповідні покажчики), а також біля входу або виходу із пожежонебезпечних приміщень.
Вогнегасники, розміщені поза приміщеннями, або у неопалюваних приміщеннях , які не призначені для експлуатації, необхідно знімати на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах має бути розміщена інформація про місце розташування найближчого опалюваного приміщення, де зберігають вогнегасники протягом визначеного періоду.
У випадку виникнення пожежі в адмінбудинку необхідно використати внутрішній пожежний водогін, який влаштовано в адмінбудинку і який має на кожному поверсі “ПК” (пожежний кран).
Послідовність використання “ПК”: відкрити дверцята шафи “ПК”, розмотати на всю довжину пожежний рукав, впевнитись, що пожежний рукав з’єднаний з пожежним стволом (з однієї сторони) та з патрубком внутрішнього пожежного водогону (з іншої сторони), використовуючи важіль вентиля “ПК” подати воду в пожежний рукав та розпочати гасіння пожежі.
При використанні “ПК” для гасіння пожежі треба враховувати, що вода є струмопровідною рідиною і застосовувати її для пожежогасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, або направляти струмінь води в їх сторону категорично забороняється.